Звісно ми не очікували настільки легкої перемоги, адже коли грали в гостях, нам не так просто вдалося здолати суперника (4:3). Взагалі в Луганську досить молода і амбітна команда, прийшов новий тренер, який звичайно має на меті довести керівництву клубу, що він на вірному шляху. Тому ми знали, що буде складно, але свого часу нам вдалося підсилити склад двома доволі потужними гравцями (Сергій Тригубець і Мар’ян Маринюк) і після їхньої появи в складі, ми з Андрієм Паршиковим отримуємо справжнє задоволення від гри з такими партнерами. А стосовно забитого мною голу, тут можу сказати лише одне – давно прагнув забити м’яч у ворота суперника, але в 2011 році це вдалося зробити вперше. Цей гол я планував присвятити дружині і сину, нарешті це мені вдалося і звичайно я дуже задоволений.

Не обійшов стороною пресу і головний тренер МФК «Кардинал-Рівне» Юрій Баховський.

- Хотів би розпочати свій коментар з самого початку гри. Ми знали, що в Луганську доволі амбіційна і молода команда. Очевидно клуб працює на перспективу, і хочу відмітити, що в «ЛТК» зібралася дуже перспективна команда. Тому з самого початку гри ми не давали продиху супернику і це згодом дало свої плоди. Майже одразу, після початку поєдинку, в воротах гостей побувало два м’ячі. Звичайно перший гол був доволі несподіваним, але це все ж таки ми примусили суперника помилитися, якому не було іншого виходу, а ніж віддати передачу голкіперу, який у свою чергу зіграв не кращим чином. Тут можна констатувати, що наша досвідчена четвірка цілком впоралася з поставленим завданням. Надто швидко ми здобули перевагу в чотири м’ячі і звичайно такий хід поєдинку нас розслабив. Така зухвала гра не примусила довго чекати на відповідь, і «ЛТК» відкрила рахунок забитим м’ячам. Хочу зауважити також, що дуже важко провести гру на одному диханні. В окремих моментах наші футболісти збавили оберти, поступилися ініціативою, дозволили супернику грати першу скрипку. Але загалом це не вплинуло на загальний рахунок матчу, загалом гра нам вдалася і поставлене завдання ми повністю виконали.

Щодо перспектив на майбутнє, то тут ми повинні зіграти якомога краще. Можливо, перше місце для нас поки що досяжне, а ось потрапити в число призерів – цілком реальна справа. Ми вже довели в матчах із лідерами чемпіонату, що нам під силу боротися з будь-яким суперником, тобто загалом рівень команд однаковий – головним чинником перемог служитиме налаштування того чи іншого колективу на окрему гру. Тобто прагнення перемоги, плюс самовіддача в кожному матчі і хтозна, чим все закінчиться…

Юрій РАЧКОВСЬКИЙ